(©ФФУ)

Вже три роки ім’я Юрія Мосейчука значиться серед арбітрів, яким довірено працювати на матчах команд елітного дивізіону. Проте, на відміну від його досвідченіших колег, про 36-річного Мосейчука уболівальники знають небагато. Виправляємо ситуацію та знайомимо вас із кращим арбітром 7-го туру чемпіонату країни.

- Якщо можна, пане Юрію, для початку − кілька слів про себе.

- Судити футбольні матчі я розпочав випадково. Починав, як футболіст, але з часом зрозумів, що досягти успіхів на високому рівні мені не вдасться. Виступав за аматорські колективи, грав у складі збірної Чернівецького університету. Одного разу мені запропонували відсудити гру команд факультетів. І мені так сподобалась ця справа, що вирішив нею займатися серйозно. Було це на початку 90-х років, а у 1998-му мене запросили на збори молодих арбітрів, які проходили у Севастополі. Ще через два роки я почав судити матчі команд другої ліги. На превелике щастя, у мене були гарні вчителі − відомі у минулому арбітри Кобичек та Калита, яким я й понині дуже вдячний.

- Чим займаєтесь, окрім суддівства?

- На даний час працюю старшим викладачем кафедри фізичної культури та валеології Чернівецького національного університету.

- Де важче працювати − у другій лізі чи у вищій?

- Якщо говорити об’єктивно, то у другій лізі часто доводиться стикатися з важкими для арбітражу поєдинками. У вищій лізі легше, хоча ціна помилки тут не зрівняно вища. Особисто мені, втім, приємно обслуговувати кожен матч команд елітного дивізіону.

- Хто, на ваш погляд, є найкращими на сьогодні вітчизняними арбітрами?

- У цьому питанні я цілком поділяю думку Комітету арбітрів. Вважаю, що українські арбітри ФІФА по праву заслуговують на те, аби називатися кращими. У наших арбітрів, впевнений, хороші перспективи. Час все розставить на свої місця, і наші арбітри займуть серйозні позиції в світі. Головне − завжди добре робити свою справу.

- Чи є у вас кумир серед арбітрів? Чия манера суддівства вам до вподоби?

- Якщо взяти ідеал − такого арбітра немає. Але я намагаюся постійно слідкувати як за українськими, так і за іноземними колегами, і переймати цікавий та важливий досвід, брати для себе щось краще для самовдосконалення.

- Ви − молодий арбітр. Чого хотілося б досягти на суддівській ниві?

- Звичайно, у мене є певні мрії щодо власної суддівської кар’єри. Але на даному етапі, перш за все, мені хотілося б професійно та якісно виконувати свою роботу у кожному проведеному матчі. Це − основне.

- Знаю, що ваше хобі − риболовля.

- Це гучно сказано. Просто коли випадає вільний час, люблю посидіти, порибалити у тихому містечку, зняти таким чином психологічну напругу після ігор, розрядитися.

- Яке з українських міст вам найбільше до вподоби?

- Кожне місто по-своєму дуже цікаве − мені подобаються і старовинний Львів, і сучасний Донецьк, і, звісно, Київ. Але окремо хочу сказати про рідні для мене Чернівці − навіть думки немає кудись їхати звідси. Де б не був, люблю повертатися у це затишне та красиве місто.